-
1 звук
1) (речи) звук (-ку);2) (голос) звук, голос (-су), гук (-ку), гомін (-мону). Звук скрипки, рояля - звук скрипки, роялю. Под -ки музыки, вальса - під звуки музики, під звуки вальсу. Ни -ка - нічичирк, ані-телень, ні пари з уст. Издавать -ки - подавати (видавати) голос. Ни - ка не издал - ні звуку не видав, ані пари з уст не пустив. Членораздельные -ки - людська мова, виразні, розбірні, членовані звуки. Нечленораздельные -ки - белькотання, хамаркання, гуміння, невиразні, нерозбірні, нечленовані звуки;3) грам. - звук (-ка). Гласные, согласные - ки - голосні, приголосні звуки.* * *1) звук, -у, гук, -у; диал. згук, -у2) муз., лингв. звук, -а -
2 vocalize
v2) висловлювати, кричати (про щось)3) співати, наспівувати4) муз. виконувати вокалізи5) фон. вокалізувати; вимовляти дзвінко6) позначати голосні звуки* * *v.2) виражати, висловлювати; кричати ( про що-небудь)3) співати; наспівувати; муз. виконувати вокалізи4) грам. вокалізувати, дзвінко вимовляти, озвончувати; позначати голосні звуки -
3 discord
In1) незгода, розлад, розбіжність2) шум, безладні звуки3) муз. дисонанс, немилозвучністьIIv1) розходитися в думках; не погоджуватися2) не відповідати, не гармоніювати3) муз. звучати дисонансом* * *I n1) розбіжність; розлад, незгода2) шум, нестройні звуки3) мyз. немилозвучність, дисонансII v1) розходитися ( у думках); не погоджуватися2) не відповідати, не гармоніювати3) мyз. звучати дисонансом -
4 keck
v1) блювати, ригати2) відчувати огиду (відразу)3) видавати звуки «кек», кекати (про птахів)* * *[kek]vригати, тужитися, видавати звуки ( як при блювоті) -
5 liquid
1. n1) рідина2) pl рідка їжа3) фон. плавний звук (l, r)2. adj1) рідкий; біжучийliquid manure — с.г. рідке добриво, гноївка
2) поет. водяний, водянистий3) прозорий; чистий; світлийliquid sky — прозоре (чисте) небо
4) плавний, мелодійний (про звуки); звучний; співучий5) непостійний; несталий, нестійкий (про переконання тощо)6) фін. що легко реалізується, ліквідний (про цінні папери тощо)* * *I ['likwid] n1) рідина; pl рідка їжа2) гpaм. плавний звук [l, r]II [`likwid] a1) рідкий; текучий2) прозорий, чистий, світлий3) плавний, мелодійний ( про звуки); звучний; співучий4) непостійний, нестійкий5) eк. ліквідний ( про цінні папери) -
6 lullaby
1. n1) колискова (пісня)2) м'які, заспокійливі звуки (дзюрчання струмка тощо)2. vзаколисувати; заспокоювати; присипляти* * *I n II vзаколисувати, заспокоювати, присипляти -
7 piping
1. n1) гра на дудці (сопілці)2) звуки сопілки (дудки)3) насвистування; писк4) різкий (тонкий, високий) голос5) спів птахів6) спів бджолиної матки7) розм. плач8) кант, облямівка9) оздоблення облямівкою11) трубопровід; система труб; прокладання труб12) перекачування по трубах13) мет. утворення усадочних раковин14) усадочна раковина15) с.г. паросток2. adj1) що грає на сопілці2) пронизливий, писклявий* * *I [`paipiç] n1) гра на дудці, сопілці; звуки сопілки2) високий, тонкий або різкий голос; пронизливий, різкий звук; писк; спів птахів; свист; насвистування; звук, який видається бджолиною маткою3) плач, ридання4) кант; обробка кантом6) труби; трубопровід; система труб9) метал. утворення усадкових раковин; усадкова раковина10) caд. відводок, відросток11) cпeц. гідравлічна, гідромеханічна розробка, гідродобуванняII [`paipiç] a2) пронизливий, пискливий; верескливий3) icт. мирний, безтурботний, безхмарний; пасторальний -
8 subside
v1) падати; спадати (про воду)3) жарт. сідати, опускатися4) гірн. осідати* * *v1) падати, спадати, убувати2) ущухати, угамовуватися, стихати, заспокоюватися (про вітер, почуття); умовкати ( про звуки)3) опускатися, сідати4) гipн. осідати ( про ґрунт) -
9 thud
1. n2) важкий удар3) порив вітру, шквал2. v1) звалитися, гепнути; упасти з глухим стуком2) видавати глухі звуки3) налітати із шквалом* * *I [aed] n1) глухий звук, стукіт ( від падіння важкого предмет); ( to fall) with a thud ( упасти) із глухим стукотомthe thud of (heavy) steps — звук важких кроків
2) важкий удар3) порив вітру, шквал4) cпeц. авіаційна катастрофа, падіння літака, збитого ворогом5) пpиcл. із глухим стукотомII [aed] v1) валитися; шльопатися; ударятися із глухим стукотомto hear smb 's feet thudding (upon the stairs) — чути глухий звук кроків ( на сходах); робити глухі звуки
-
10 toot
1. n1) звук ріжка (сурми); гудок; свисток2) амер. гульня, веселощі2. v1) трубити в ріг (ріжок); давати гудок, гудіти2) кричати, трубити (про тварину), видавати звуки3) стирчати4) висовуватися, виглядатиto toot one's own horn — амер. вихвалятися, займатися саморекламою
* * *I [tuːt] nгудок; свисток; звук рогу або ріжкаII [tuːt]to give three toots — дати три гудки, прогудіти три рази
1) υl. давати гудок, гудіти ( to toot the horn); свистіти; сурмити в ріг або в ріжок ( to toot a horn)2) кричати, видавати звуки, сурмити ( про тварину)••III [tuːt] n; амер.; сл.to toot one's own horn — aмep. хвалитися, займатися саморекламою
гулянка; пиятика, гульняIV [tuːt] n; амер.; сл.1) кокаїн2) нюхання кокаїну; понюшка, порція кокаїнуV [tuːt] -
11 top
1. n1) верхівка; вершина (гори); маківка, верх2) верхня частина, верхній кінець3) шпиль; купол, баня4) верхня поверхня5) найвищий ступінь6) найвищий ранг; високе становище; перше місце7) людина, яка займає високе становище (перше місце)8) найкраща (відбірна) частина9) початок, ранній етап11) волосся12) голова13) pl закоти (у чоботях)14) високі чоботи з закотом15) pl бот. бадилляbeet tops — (бурякова) гичка
18) мет. колошник19) мор. марс20) pl хім. дистиляти21) pl фіз. звуки верхніх частот22) дзига2. adj1) верхнійtop copy — перший примірник (тексту, надрукованого на машинці)
top dead centre — авт. верхня мертва точка
top water — гідр. вода вище від продуктивного пласта
2) найвищий, максимальнийtop speed — найбільша (максимальна) швидкість
3) найголовнішийtop men — люди, які посідають найвище (керівне) становище (у суспільстві)
top crossing — міжсортове (внутрівидове) схрещування
top dog — розм. переможець
top draining — відкритий (поверхневий) дренаж
top gas — мет. колошниковий газ
top grafting — с.г. щеплення у крону
top kick — амер., військ., розм. старшина (роти тощо)
top necrosis — с.г. відмирання бадилля
top of the heap — амер. найвигідніше становище
top secret — «цілком секретно» (гриф)
on top of that — а) понад усе, на додаток до усього; б) безпосередньо після чогось
the top of the morning to you! — ірл. доброго ранку!
to be at the top of the tree — займати провідне становище, бути на чолі (чогось)
to come to the top — відзначитися, добитися успіху (слави)
to go over the top — а) військ. іти в атаку (з траншей); б) зробити рішучий крок, почати діяти
3. у1) приставляти верхівку; вкривати (зверху)2) зрізати верхівку3) досягати вершини5) бути вершиною; височіти; увінчувати6) бути на чолі (на першому місці)7) досягати (певної величини)8) переважати, бути першим9) покривати (новою фарбою); підфарбовувати12) с.г. покривати13) розм. відтинати голову, обезглавлювати14) повісити (тж top up)15) спорт. бити по м'ячу зверхуtop off — а) оздоблювати, прикрашати; б) закінчувати, завершувати; в) зрізати бадилля (гичку); г) дозаправляти, поповнювати запас до норми
top up — а) докладати, досипати (до краю); доливати (по вінця); б) увінчувати, завершувати
* * *I n1) верхівка; вершина; верхівкаtop climbers — альпіністи, що здійснюють сходження на вершину; штурмова група альпіністів
2) верхня частина, верхній кінецьthe top of a page — верхня частина /початок/ сторінки
the top of a car — верх автомобіля (особливо того, що прибирається)
pajama top — верх піжами; піжамна куртка; шпиль; купол; шатер
the top of a church — церковний купол; верхня поверхня
she put the best apples on top — кращі яблука вона поклала нагорі /зверху/; oil always comes to the top нафта завжди спливає на поверхню ( води)
3) тім'я; головаshaved top — голена голова; дiaл. пучок ( волос); дiaл. волосся
the top of the tide — вища точка приливу, повна води
at the top of ones voice — на повний голос; у всю силу легенів
to shout [to sing]at the top of one's voice — кричати [співати]на повний голос
to be on top of one's form — бути в найкращій формі, досягти піку форми
to bring smb to the top of his form — підвести кого-н. до піку форми; вищий ранг, високе положення; перше місце
at the top; of the table — на чолі столу
to be at the top of one's profession — займати провідне положення в галузі; вищий ранг, високе положення; перше місце
at the top; of the table — на чолі столу
to be at the top of ones profession — займати провідне положення в своїй області; краща, выдбырна частина
a hotel serving the top of society — готель, обслуговуючий еліту /сливки суспільства
5) почало, ранній етап6) pl одвороти ( чобіт); високі чоботи з одворотами7) pl; бoт. бадилляbeet [carrot] tops — бурякове [морквяна]бадилля; перо ( цибулі)
8) кapт. старша карта якої-н. масті ( у руці одного гравця); туз або король; pl дві старші карти якої-н. масті ( у бриджі)9) гipн. крівля ( вироблення)10) метал. колошник11) мop. марс; топ12) pl; xiм. легкі фракції, дистиляти13) pl; фiз. звуки верхніх частот14) удар по м'ячу вище за центр ( гольф)••on top — понад, додатково; що переміг, виграв
I'm glad you came on top — я дуже радий, що ви прийшли першим
to come out on top — перемогти в змаганні; займати видне положення, досягати успіху
on top of that — додатково до всього; понад все, без того
to get another 10 per cent on top of that — отримувати понад це ще е десять відсотків; безпосередньо за чим-н.
on top від everything else = on top of that; on top of smth — понад чимось, додатково до чого-н.
its one thing on top of another — весь час то одне, то інше
on top of it all tie wanted to leave her — додатково до всього він хотів залишити її; мало того, він хотів ще залишити її; тримаючи в своїх руках, маючи під своїм контролем
the conductor was always on top or the music — диригент ні на секунду не втрачав контролю над оркестром; = on top of that
on top of the world — у перших рядах; у винятковому /очолюючому/ положенні; на вершині блаженства
to be /to sit, to feel/ on top of the world — бути на сьомому небі /на верху блаженства/; top of the heap найвигідніше положення
off the top — не при своєму розуміoff /out of/ the top of one's head — не подумавши; експромтом
he just said it off the top of his head — він сказав це, не подумавши; = це була його перша /безпосередня/ реакція, не треба надавати значення цим його словам; необдуманий, імпровізований
to the top of smb 's bent — зовсім, повністю, абсолютно; воліти, скільки душі завгодно
from top downward — зверху вниз; з голови до п'ят
from- to toe — з голови до п'ят; з голови до ніг; до кінчиків нігтів, з голови до ніг
top of the morning to youl — добрий ранок!to be at the top of the tree /of the ladder/ — бути на чолі(чого-н.); займати видне /провідне/ положення (особ. у якиїсь-н. професії)
to come to the top — відрізнитися, добитися успіху /слави/; to go over the top війск. йти в атаку ( з траншей); кинутися в атаку; зробити рішучий крок, почати діяти
to blow one's top — злитися, виходити з себе; ставати неосудним
II ato veer /to go/ over the top — переборщувати, перебирати
1) верхнійthe top shelf [layer] — верхня полиця [-ий шар]
top stair /step/ (of the staircase) — остання /верхня/ сходинка ( сходи)
top milk — молоко зі сливками; сливки
top man — верхній борець ( боротьб)
top dead centre — aвт. верхня мертва точка
top water — гiдp. вода вища за продуктивний пласт, верховодка
2) вищий, максимальний; останнійtop speed — найбільша /гранична/ швидкість
top grade — вищий сорт /клас/; top level вищий рівень
top note — найвища нота ( у співак)
to be in /on/ top form — cпopт. бути в прекрасній формі, досягти піку форми
top places — вищі /призові/ місця
3) найголовніший, найважливіший; вищий; високопоставленийtop management — вище керівництво, верхівка керівників
top men — люди, що займають найвище /керівне/ положення ( у суспільстві); важливі персони, великі шишки, ватажки
top positions — головні /ключові/ позиції
4) кращий, перший, ведучийtop pupil — перший /кращий/ учень
top specialist [institute] — провідний фахівець [інститут]
the top brains of the industry — кращі розуми / = мозковий трест/ ( цієї) галузі промисловості
to come top (in history) — виявитися кращим ( по історії); = вирвати вищий бал ( по історії); престижний, привілейований
top secret — "абсолютно таємно" ( гриф)
top dog — cл. переможець
top kick — aмep. війск. cпeц. старшина (роти) cл. велика шишка; заправила, бос
the top brass — aмep.; cл. вищі офіцери; ватажки, високе начальство; тузи
IIIto come out of the top drawer — бути добре вихованим; належати до вищого суспільства
υ1) забезпечувати верхівкою; покривати ( зверху)to top a tree [a plant] — обрізати верхівку дерева [рослини]
to top and tail — зрізати обидва кінці, зрізати черенок, хвостик ( у агрусу)
3) досягати рівня, досягати вершиниthe sun topped the horizon — сонце піднялося над горизонтом; перевалити ( через гору); перестрибнути (через що-н.)
to top the ridge — перевалити ( через) хребет
4) бути завершенням; увінчувати, підноситися5) бути на чолі; стояти на першому місціto top the list — бути першим в списку, відкривати список
6) бути більше (якої-н. величини)to top smth in height — бути вище чого-н.
he topped my score by at least ten points — він випередив мене принаймні на десять очок; перевершувати, бути першим
it tops all I ever saw — цеперевершує все, що я коли-небудь бачив, нічого подібного /схожого/ я ще не бачив
7) покривати ( новою фарбою), підфарбовувати8) c-г. проводити підкормку ( посіві)9) cпopт. ударяти ( по м'ячу) зверху10) c-г. вивершувати (стіг, скирту)11) c-г. покривати••to top ones part — миcт. чудово зіграти свою роль; виходити за рамки образу; витримати роль
IV nand to top it all, — на довершення всього; додатково до всіх нещасть
the top sleeps /is asleep/ — дзига крутиться так, що обертання непомітне
old top — старина, друг
to sleep like /as sound as, as fast as/ a top — міцно спати, спати мертвим сном
-
12 voice
1. n1) голосin a loud voice — гучним голосом, голосно
in a gentle voice — м'яким голосом, м'яко
2) звук3) думка, голос4) рупор, виразник думки5) чутка6) репутація, слава7) муз. голос, вокальна партія8) співак; співачка9) військ. радіотелефонний зв'язок10) грам. станactive (passive) voice — активний (пасивний) стан
voice call sjgn — рад. мікрофонний позивний сигнал
voice frequency — фіз. звукова частота
voice radio — військ. радіотелефон
voice recorder — звукозаписний апарат, магнітофон
voice recording — запис голосу, на плівку
voice trial — проба голосів, прослуховування співаків
voice vote — амер. голосування шляхом опитування
the voice of the turtle — бібл. голос горлиці
a still small voice — бібл. голос сумління
the voice of the people is the voice of God — голос народу — голос божий
2. v1) висловлювати, виражати (словами)2) бути виразником (думки)3) вимовляти (слово тощо)4) фон. вимовляти дзвінко5) поет. наділяти голосом6) муз. настроювати* * *I n.1) голос; in a gentle voice м’яко, м’яким тоном; in a loud voice гучно, гучним голосом; to raise one‘s voice підвищити голос; he likes to hear his own voice він любить слухати сам себе, він любить ораторствувати; здатність співати; voice trial проба голосів, прослуховування співаків; to teach voice займатися постановкою голосу; he‘s got a good voice у нього гарний голос, він гарно співає; рел. глас; the voice of God /of the Lord/ глас божий /господень/; the voice of one crying in the wilderness глас волаючого в пустелі2) звук; the voices of the night нічні звуки, голоси ночі; the voice of cuckoo кування; the voice of the stream журчання струмка; the voice of the waves [or the seaˌ of the storm] голос /рев/ хвиль [моря, бурі]; the voice of the hyena виття гієни; the hounds gave voice собаки подали голос; собаки загавкали3) вираження внутрішнього почуття, переконання ; внутрішній голос voice of duty [of conscience, of reason, of blood] голос боргу [совісті, розуму, крові]4) думка, голос; to have a voice in smth. мати право виразити свою думку, здійснити вплив I have no voice in the matter це від мене не залежить; to give voice to smth. виразити /висловити/ що-небудь.; they gave voice to their indignation вони виразили своє обурення; to givevoice to the general opinion виразити спільну думку; to follow the voice of the people прислухатися до голосу народу; to give voice for smth. висловитися з приводу чогось.; my voice is for peace я стою за мир; to raise one‘s voice against smth. висловитися проти чого-небудь; I count on your voice я розраховую, що ви говоритимете на мою користь/підтримуєте мене/; without a dissentient voice одноголосно; give few thy voice ( Shakespeare) говори менше, не будь; рупор, той, хто виражає думку; this newspaper is the voice of government ця газета є рупором/виражає думку/ уряду5) запорука муз. співак; співачка; вокальна партія; голос; the song is arranged for singing by 3 voice s пісня в /на/ три голоси7)військ., тех. (радіо-телефонний зв’язок; range of voice дальність радіо-телефонного зв’яку; voice call sign радіо мікрофонний позивний; voice channel лінія /канал/ телефонного зв’язку; voice frequency тональна частотність; the voice of Nature поклик природи; with one voice (всі) в один голос, одностайно, одноголосно, як одна людина ; the voice of the turtledove рел. голос горлиці; поклик любові; a still small voice рел. віяння тихого вітру; голос совісті, внутрішній голос the voice of one man is the voice of no one поет. = один в полі не воїн; the voice of the people is the voice of God поет. глас народу — глас божийII v.1) виражати ( словами); висловлювати; to voice one‘s protest виразити протест; chosen to voice their grievance обраний, щоб висловити їх скаргу; бути тим хто виражає(ч.иєїсь думки); to voice the opposition бути рупором опозиції3) грам. вимовляти дзвінко, озвінчувати4) поет, наділяти голосом5) муз. настроювати ( орган) -
13 vocalize
v.2) виражати, висловлювати; кричати ( про що-небудь)3) співати; наспівувати; муз. виконувати вокалізи4) грам. вокалізувати, дзвінко вимовляти, озвончувати; позначати голосні звуки -
14 воспринимать
-принять, -приять1) сприймати, сприйняти, приймати, прийняти, схоплювати, схопити, вбирати (вбрати) в себе, похоплювати, похопити. [Очі байдужо приймали все знайоме (Коцюб.). Схоплювати розумом впливи (Єфр.). Вбирати ухом ті звуки = воспринимать ухом те звуки];2) воспринимать, -приять ребёнка от купели - держати (подержати) до хреста дитину.* * *несов.; сов. - восприн`ятьсприйма́ти, сприйня́ти; ( улавливать) схо́плювати, схопи́ти; (принимать, признавать) прийма́ти, прийня́ти -
15 затихать
затихнуть затихати и тихнути, затихнути, стихати, стихнути, затишуватися, затишитися, стишуватися, стишитися, (о мног.) позатихати, постихати, поза[пос]тишуватися; (униматься) угавати (только с отриц. не), (диал.) убавлятися, убавитися; (прекращаться, переставать) ущухати, ущухнути, занишкнути, (притаиться) (образно) мовчати та дихати, (замолкнуть) замовкати, замовкнути. [Затихло все, тілько дівчата та соловейко не затих (Шевч.). І тихнуть Божії слова (Шевч.). В людських хатах все було позатихає, все посне (Н.-Лев.). То стала злая хуртовина (буря) по Чорному морю стихати (Макс.). Постихали співи й жарти (Гліб.). Затишивсь уже грім, не гримить (Конгр. п.). В горницях стишилось, як надворі після заверюхи (Н.-Лев.). Там внизу музика дика не вгаває на хвилину (Франко). Помалу занишкло шепотіння (Грінч.). Сполохались пташки і в одну мить ущухли (Коцюб.). Вийшов Хмельницький до чорного війська, почав мирову читати; ущухла чернь прислухаючись (Куліш)]. Буря не -хает - буря не вгаває, не втишується. Ветер -тих - вітер ущух, (улёгся) заліг. [Вітерець заліг десь, тиша (М. Вовч.)]. Дождь -тих - дощ ущух. Шаги, звуки -хли - хода затихла (завмерла), звуки затихли (завмерли). Затихший - затихлий, ущухлий.* * *несов.; сов. - зат`ихнутьзатиха́ти, зати́хнути и мног. позатиха́ти; (о звуках, движении) згаса́ти, зга́снути; ( о звуках) загаса́ти и га́снути, зага́снути, (несов.: отдаляясь) далені́ти; (сов.: отшуметь) відгомоні́ти -
16 нёбный
піднебінний. -ная дуга, анат. - піднебінна дуга. -ная завеса (занавеска), анат. - м'яке піднебіння. -ные звуки, лингв. - піднебінні звуки.* * *анат., лингв.\нёбныйая занаве́ска — см. занавеска 1)
-
17 повторять
повторить повторяти и повторювати, повторити, (слова) переказувати, переказати, удруге казати, сказати, удруге робити, зробити що. [Я часто казав тобі і переказую знов і знов, що ненавиджу його (Куліш)]. -рять слово в слово - переказувати слово за словом, від слова до слова. -рять вкратце - переказувати коротко що. -рять вслед за кем (произнося слова) - проказувати, проказати за ким. [Українське громадянство могло проказати за невмирущим Кобзарем: «Ми чесно йшли…» (Єфр.)]. -рить много раз - подесятерити. [Я вже говорив і подесятерив, щоб так не робили (Неч.-Лев.)]. -рять всё одно и то же - своє правити, (вульг.) одно товкти, одно човпти. [Хоч що йому кажи, а він своє править. Чоловік одно човпе. Все товче, що я їй світ зав'язав]. -рять приказание - вторувати наказа, поновляти наказа. -рять роль, урок (приготовляя) - повторювати, удруге переходити (перечитувати) ролю, завдання. -рить задачу, об'яснение - повторити, переказати завдання, пояснення. Эхо -ряет звуки, слова - луна відбиває (віддає, відгукує) звуки, слова. Повторённый - повторений, переказаний, проказаний за ким.* * *несов.; сов. - повтор`итьповто́рювати и повторя́ти, повтори́ти -
18 сес-седа
різні голоси, звуки СК; дағлерин сеси-седасы гӧйнуме эгленҗе різноманітні гірські звуки — розвага для моєї душі СК. -
19 мова
МОВА - суспільний продукт, що виробляється колективом для забезпечення потреб у комунікації і зберігається в пам'яті членів колективу, а також у текстах, побудованих засобами даної М. У великій різноманітності знакових систем, що називаються М., можна умовно виділити кілька груп, які значною мірою вирізняються поміж собою за багатством знакових одиниць, за способом і складністю структурної організації, за субстанціальним матеріалом, на використання якого для побудови текстів орієнтована дана М. 1) Природні (етнічні) М., найбагатші і найскладніші вербальні знакові системи, що історично склалися і пристосувались для утворення усних звукових текстів - мовлення. Графічна фіксація мовлення у вигляді письмових текстів має передумовою застосування другої знакової системи - тієї чи іншої системи писемності. 2) М., які є невербальними знаковими системами, що лежать в основі текстів різних видів мистецтва - музичних творів, танцю, творів живопису, фотографії, кіно, архітектури тощо. 3) Штучні М. науки і техніки. Знаки цих М., які часто називають символами, так само умовні, як і всі інші знаки, але вони умовні не "за традицією" (як у природних М. і М. мистецтва), а "за домовленістю". 4) Знакові системи, які застосовуються для утворення простих текстів, що регулюють побутову поведінку і трудову діяльність людей (різні системи жестів, сигналів, кольорів, спорадичне використання окремих предметів як текстових знаків для передачі інформації). У граничному випадку знакова система, а отже, і створюваний за її допомогою текст, може складатися лише з одного знаку. 5) М. тварин, яка поки що мало вивчена. Дуже часто М. неправомірно плутають або навіть ототожнюють з текстом, приписуючи їй властивості і функції, які насправді належать тексту А. ле на відміну від мовлення і тексту, М. не дається нам у безпосередньому спостереженні. З цього випливає, що М. не може бути формою вираження думок і почуттів і формою зберігання знань про дійсність. Ці функції належать тексту, який виражає не тільки думки, а й саму М. Щоб стати членом певного колективу, індивід мусить реконструювати М., спираючись на почуті або побачені тексти, запам'ятати її елементарні знакові одиниці і способи утворення складних знакових комплексів (тобто граматичну систему), а потім навчитися використовувати її для досягнення своїх комунікативних цілей. М. є найважливішою складовою частиною комунікативної діяльності, знаряддям впорядкування і організації тієї чи іншої матеріальної субстанції (звук, колір, предметне середовище і т.п.), перетворення її в осмислений текст. Зокрема, природна М. використовує звуки для побудови текстів, але самій М. належать не звуки, а фонеми - абстрактні сутності, які не сприймаються органами чуття і в яких фіксуються лише деякі властивості звуків, суттєві для даної М. Функція знаків природної М. (морфем та слів) полягає в тому, що вони стають еталонами, зразками для утворення матеріальних знаків тексту (озвучених морфем і слів) в процесі його побудови і для їх розпізнавання в процесі сприймання і розуміння. Будь-яка М. є скінченною знаковою системою, але вона може породжувати необмежену кількість текстів необмеженого обсягу, оскільки кожний мовний знак, втілюючись у матеріальну субстанцію, здатний до безмежного тиражування, утворюючи безліч своїх текстових варіантів.С. Васильєв -
20 отдавать
несов. отдава́ть, сов. отда́ть1) техн., физ. віддава́ти, відда́ти; ( отражать звуки) відбива́ти, відби́ти2) техн. (о механизме, огнестрельном оружии) відбива́ти, відби́ти, віддава́ти, відда́ти- отдавать паруса
- отдавать швартовы
- отдавать якорь
См. также в других словарях:
Звуки Му — Звуки Му … Википедия
Звуки.ру — URL: zvuki.ru Регистрация: Необязательная … Википедия
Звуки музыки — The Sound of Music Жанр … Википедия
Звуки музыки (фильм) — Звуки музыки The Sound of Music Жанр Музыкальный Режиссёр … Википедия
ЗВУКИ МУ — Звуки My культовая группа российского рок сообщества 2 й половины 80 х годов. История Звуков My уходит в 60 е годы, когда Петр Мамонов, живший в центре Москвы, в районе Цветного бульвара, играл на гитаре в дворовой группе Экспресс . В середине 80 … Русский рок. Малая энциклопедия
Звуки Дыхательные (Breath Sounds) — звуки, прослушиваемые в стетоскоп, размещенный над легкими во время дыхания. В норме прослушиваемые звуки во время дыхания являются мягкими и называются везикулярными (vesicular) в случае болезни они могут или усиливаться или ослабляться. Звуки,… … Медицинские термины
Звуки времени (альбом) — Звуки Времени Студийный альбом Центр Тяжести Дата выпуска … Википедия
Звуки времени — Студийный альбом Центр Тяжести … Википедия
ЗВУКИ МУ — ЗВУКИ МУ, российская пост панк (см. ПОСТ ПАНК) группа (Москва). Лидер группы певец, гитарист и автор песен Петр Мамонов (см. МАМОНОВ Петр Николаевич) заинтересовался рок музыкой (см. РОК МУЗЫКА) еще в начале 60 х годов, однако, в то время так и… … Энциклопедический словарь
Звуки шума — англ. Sound of Noise … Википедия
"Звуки" — «ЗВУКИ», раннее стих. Л. (1830 31), отмеченное характерным для него стремлением передать в слове муз. впечатления, власть музыки (ср. «Слышу ли голос твой», «Она поет и звуки тают» и др.). Навеяно игрой известного в 30 х гг. гитариста М. Т.… … Лермонтовская энциклопедия